ПРАЦЮЄМО З АГРЕСИВНО НАЛАШТОВАНИМИ БАТЬКАМИ

«Люди вражаючи недовірливі один до одного,

 весь час очікують нападу, звідси їх жахлива агресивність».  

 Ю. Нагібін

           Агресивність потрібно не викорінювати, а зрозуміти її причини, потурбуватись про те, щоб забезпечити належні канали її використання.

Чому батьки агресивно налаштовані?

            Це питання ми поставили собі, коли вперше стикнулись з агресивними батьками, а кількість таких батьків останнім часом зросла в декілька разів.  Потім ми зрозуміли, зазвичай агресія виникає як реакція на певну ситуацію, пов’язану з напругою, тривогою, або страхом. Але так важливо для нас керівників вчасно знайти потрібні слова і залишити сили мирного розв’язання конфлікту.

        Завдяки нашій психологічній службі, ми проаналізували всі випадки в нашій дошкільній установі: чому батьки бувають агресивно налаштовані, набули відповідний досвід, яким хто може поділитись, щоб уникнути ефекту «снігової лавини» коли процес майже доходить до афекту і наслідки можуть бути драматичні як для нас керівників, так і для батьків і дошкільного закладу вцілом

Особливості характеру та поведінки

• До агресивних проявів схильні люди зі слабо збалансованою нервово регуляцією «збудження – гальмування» , таких людей що називають імпульсивними . Часто їх дії та реакції  випереджують об’єктивний аналіз ситуації і прийняття відповідальних рішень. Здебільшого такі люди запальні, але швидко приходять до тями. Власна врівноваженість практичного психолога допоможе їм не впадати в афект і заспокоїтися.

• Також це можуть бути люди, схильні до маніпулятивного типу поведінки. Спричиняючи галас навколо справи, вони підвищують шанси на «продавлювання» своїх інтересів. Тут ще важливіше не піддаватися паніці та роздратуванню. Щойно маніпулятор відчує, що його «грозовий сценарій» не працює, він змінить тактику

• Тривога та невпевненість у власній батьківській компетентності.

Загальновідомо, що при порушенні свої внутрішніх кордонів іншими людина насамперед відчуватиме роздратування. Фактично, у момент проживання агресії виділяється величезна кількість енергії на відновлення внутрішнього балансу та впевненості у собі. У цей момент батько чи мати вкрай потребують підтримки фахівця, розуміння, які знайдуть вияв у дозволі переживати обурення. Їм дуже важливо почути слова підтримки щодо своєї батьківської спроможності. Іноді у таких ситуаціях корисно попросити про допомогу і співпрацю. Коли тривогу буде ефективно випущено назовні, а не зім’ято чи пригнічено, стане набагато простіше повернутися до конструктивного обговорення.

• Переадресація вихователем батьків до практичного психолога з

коментарем щодо психічної неврівноваженості дитини також є прикладом порушення внутрішніх кордонів. Усе сказане для попередньої причини є актуальним також для цієї. Батько чи мати потребують підтримки та роз’яснення щодо способів ведення бесіди, до яких практичний психолог є професійно готовим.

• Створення інформації про дитину. Іноді трапляються ситуації, як

можна описати як «зіпсований телефон» Подібне може відбуватися через нерозуміння з боку вихователя. Тому дуже важливо, переказуючи щось батькам через вихователя, переконатися в тому, що інформацію він зрозумів правильно. Пофесійно виваженим варіантом є    особисте спілкування практичного психолога з батьками, але за необхідності можна підготувати для них письмове повідомлення.

• Ігнорування прохань і побажань щодо особливостей дитини.

Трапляється, що навіть терплячі батьки доходять до стадії агресії. Це може статися через неуважне ставлення до їхніх прохань і побажань дитини. У такому разі важливо з’ясувати, які саме прохання було проігноровано та в чому їх особлива важливість для батьків. Отримавши можливості бути вислуханими і почутими, подібні татусі і матусі можуть знизити рівень агресії на вашу адресу.

• Складне психологічне та/чи матеріальне становище у родині.

Людина, яка перебуває в стресовій ситуації (наприклад, через матеріальні труднощі, розлучення, втрату близького родича), більш схильна до вияву раптової невмотивованої агресії. Практичний психолог не зобов’язаний володіти всією інформацією стосовно особистого життя батьків, але помітивши такі спалахи агресії, він може в доброзичливій формі поцікавитися, що турбує і тривожить співрозмовника.

Як поводитися у конфліктній ситуації

Звісно, передбачити всі ситуації, коли батьки намагаються вести розмову агресивно, неможливо. Проте завжди вам допоможуть такі поради,

які ми використовуємо в роботі:

• будьте уважними до батьків. Дайте їм можливістьвисловитися і бути почутими;

• проявляйте повагу і увагу до батьків незалежно від стилю їх комунікації;

• уникайте маніпулятивного стилю розмови. Не розмовляйте зверхньо або запопадливо;

• проявляйте співчуття і терпимість;

• робіть акцент на загальній меті та інтересах. Пропонуйте спільний пошук виходу зі складної ситуації;

• делегуйте необхідну частину відповідальності батькам;

• висловлюйте свою згоду з батьками, якщо це доцільно;

• відстежуйте свої емоції та тілесні реакції;

• прагніть до зниження яскравих проявів агресії;

• чітко оперуйте фактами, спирайтеся на інструкції, накази та розпорядження. Майте їх у роздрукованому вигляді під рукою;

• будьте готові пред’явити документи (диплом, свідоцтво про підвищення кваліфікації тощо), які дають вам право обіймати посаду шкільного психолога;

• формулюйте думки однозначно, максимально просто і доступно;

• висловлюйте своє бачення проблеми. Уточнюйте своє розуміння батьківської позиції;

• висловлюйте своє бачення проблеми. Уточнюйте своє розуміння батьківської позиції;

      Важливо розуміти, що агресія — це не тільки поведінка, яка заподіює шкоду оточуючим та призводить до негативних і руйнівних  наслідків. Це ще й величезна сила, енергія якої може бути використана для досягнення більш конструктивних цілей, якщо вміти нею управляти. Практичний психолог і є тим фахівцем, який, адекватно реагуючи, може знизити агресивність у конфліктних ситуаціях та зробити взаємодію плідною.

Аналіз ситуацій спілкування з агресивно налаштованими батьками

   Ситуація 1

    Батько приходить вимагати для свого сина особливої програми, вимоги  які перевищують прописані у Базовому компоненті дошкільної освіти.

    Батько (нервово та різко відчиняє двері і, не вітаючись,підвищеним тоном каже): Моїй дитині ваші малюночки-розмальовочки не потрібні. Він іде до серйозної школи, тому хлопцеві потрібна програма підготовки на більш високому рівні!

    Ознаки конфліктної ситуації, яка назріває, очевидні.

            Психолог: Схоже, що ви стурбовані тим, наскільки добре готують до школи у нашому садочку, і тим, чи зможе ваша дитина вступити в обрану школу.

Передення агресивних реплік у смислові. Обговорювання

емоцій батька.

Батько: Я не розумію, що це за уроки — по 20 хвилин!

                       Продовження агресивного натиску.

          Психолог: Вам здається, що за такий короткий час дитина не може засвоїти запропонований матеріал. Однак увага дитини відрізняється від уваги дорослого, і дошкільники втомлюються набагато швидше. Тому заняття побудовано так, щоб не перевантажувати дитячу нервову систему. Як не хотілося би подовжити його тривалість, на жаль, це неможливо. Втомлена дитина не може сприймати і запам'ятовувати інформацію. У нашому дитячому садку заняття організовано за програмою, затвердженою Міністерством освіти. Вона враховує всі вимоги підготовки до навчання у загальноосвітньому навчальному закладі. Жодна школа не може вимагати більшого. Інакше це привід звернутися зі скаргою в РУО. Сподіваюся, що ця інформація вас підтримає і допоможе менше тривожиться за свою дитину.

Переведення розмови з емоційного в інформаційний пласт.

Інформування про вікові особливості дітей та гігієнічні

вимоги до занять, а також про права батьків.

Батько: А як я переконаюся, що моя дитина щось знає?

                        Тривога і сумнів, висловлені з викликом.

Психолог: Я можу вам запропонувати своє. Бачення цієї ситуації, грунтуючи його на результатах проведених групових занять. Так само ви можете поговорити про успіхи хлопчика з вихователями. Що ви думаєте з цього приводу?

Пропозиція співпраці. Пошук конструктивного розв'язання

питання.

   Ситуація 2      

  Батьки стурбовані відсутністю реакції вихователя на прохання захистити доньку від проявів агресії з боку однолітка.

Мати: Я ж сказала, щоб цей хуліган тримався подалі від моєї дочки. Скільки можна просити вихователя! Вона просто не чує мене! Зробіть хоч ви що-небудь!

           Звинувачення на адресу вихователя. Глибоке обурення.

Психолог: Схоже, що це прохання ви озвучували вже багато разів, але воно як і раніше залишається не почутим. Ви розсерджені таким ставленням до вас і хвилюєтеся за свою дочку.

Опис вашого розуміння ситуації. Відображення почуттів

і переживань матері.

      Психолог: Я постараюся розібратися разом з вами в ситуації, що склалася. Якою ви бачите мою допомогу?

Пропозиція співпраці, делегування відповідальності щодо

ступеня втручання психолога батькам.

      Ситуація З

Обурення батьків оціночними судженнями вихователя.

     Мати: Вихователь не захотіла навіть розмовляти зі мною! Відправила до, вас, сказавши, що таких взагалі краще до психіатра! Ну ось, я прийшла. І що ви зі мною зробите?

                        Обурення, переживання особистої образи.

      Психолог: Мені дуже шкода, що вам довелося вислухати таке образливе судження про дитину. Можливо, між вами виникло непорозуміння, тому важко було підібрати слова, щоб пояснити свою позицію і погляди.

Підтримка матері, співчуття. Висловлення припущення про перешкоди в ефективній комунікації.

      Психолог: Я хотіла б допомогти вам розібратися у ситуації, що склалася. Можливо, разом ми знайдемо шляхи розв'язання проблеми. Ви готові це зробити? Ви могли б розповісти, з чого розпочався конфлікт?...

Переведення розмови в конструктивне русло. Пропозиція

співпраці та делегування відповідальності батькам