Шляхи формування психічного здоров'я у дошкільників

Психічне здоров'я дитини - стан душевного благополуччя, емоційного комфорту, впевненість у своєму майбутньому, пов'язана з відчуттям захищеності свого Я. Здорова дитина завжди життєрадісна, активна, комунікативна, має оптимальний рівень розумового розвитку.

Наразі гостро постає проблема порушення психічного здоров'я дитини через соціально-економічну ситуацію, що склалася в країні. Негаразди на роботі, матеріальна скрута, емоційне незадоволення дорослих та інше - усе це робить відбиток на дітях і порушує психічну рівновагу: зростає кількість нервових, неврівноважених, гіперактивних дітей. Тому варто приділити особливу увагу стану психічного здоров'я дитини та шляхам його формування.

Особливості проявів характеру дитини, що потребують уваги:

• емоційність (дитина дуже чутлива, все бере близько до серця, проявляє підвищену вразливість в емоційних ситуаціях: розлука з рідними, труднощі у спілкуванні з однолітками тощо);

• беззахисність (дитина не може «дати відсіч» кривднику, плаче, гостро переживає приниження, чутлива до погроз);

• імпресивність (дитина тривалий час стримує та накопичує емоційні реакції, приховує їх, а потім несподівано для інших «вибухає»);

• підвищена рухливість (дитина дуже рухлива, їй складно всидіти на одному місці, змовчати, підкоритися інструкції, вона запальна, дратівлива, нескоординована, незібрана);

• агресивність (дитина нападає на однолітків, обзиває, б'є їх, відбирає і ламає іграшки);

• тривожність (дитина вирізняється надмірним занепокоєнням, почувається безпорадною, побоюється освоювати нові види діяльності).

Психічне здоров'я/нездоров'я дитини нерозривно пов'язане зі стилем батьківського виховання і залежить від характеру взаємин батьків із дитиною. Дитина постійно потребує уваги. Не існує готових рецептів, які можна було б використовувати в усіх сім'ях. Індивідуальне ставлення - це право кожного з батьків. Однак варто наголосити, що сімейними чинниками, які призводять до психотравм, найчастіше є:

- Коли дитина майже не знає батьківської допомоги, підтримки та контролю.

- Коли батьки виявляють формальний контроль: те, що не можна зараз, можна зробити потім.

- Коли рівень опіки незначний, тоді як рівень забезпечення матеріальних потреб дитини є доволі високим.

- Коли дитину надмірно контролюють навіть у дрібницях, тому не формується самостійність, ініціативність, відповідальність.

- Коли негативні вчинки дитини сприймаються без критики, заохочується егоїзм.

- Коли батьки постійно карають дитину за найменшу провину.

- Коли дитина відповідає за когось із менших членів сім'ї, від неї чекають, щоб вона поводилася, як доросла.

- Коли ведеться суперечливе виховання: мама наполягає на одному, тато - на іншому, іноді протилежному.

Щоб створити стан психологічного комфорту дитини, необхідно дотримуватися наступних порад і правил:

• Любіть та підтримуйте свою дитину. Гарне ставлення батьків допоможе їй зрозуміти - життя прекрасне.

• Забезпечуйте спокій удома; відмовтеся від криків, різких жестів, принизливих висловлювань.

• Пам'ятайте, що виховання дитини потребує терпіння, самовідданості та внутрішньої стабільності.

• Дозвольте дитині мати право на вільний час, що можна витрачати на власний розсуд.

• Розвивайте своє вміння зі щирим інтересом розпитувати дитину, вислуховувати її.

• Розширюйте уявлення дитини про людські почуття.

• Вчіть дитину адекватно реагувати на певну подію, вчинок, результат діяльності.

• Навчайте з оптимізмом ставитися до труднощів, розповідайте, як їх долати.

• Стимулюйте бажання дитини самостійно проявляти творчість, ініціативу.

• Пам'ятайте, що дитині потрібен час для відпочинку, не перевантажуйте її.

• Допомагайте дитині повірити у себе та у свої сили.

• Створюйте варіативне середовище, давайте дитині змогу вільно рухатися, обирати для себе бажану справу, а за потреби - залишитися на самоті.

• Відмовтеся від надмірної опіки.

• Намагайтеся бути одночасно вимогливим і справедливим.