top of page
Актуальні питання щодо безпеки життєдіяльності
​
Лист МОН України "Про рекомендований порядок на випадок виникнення загроз соціального та воєнного характеру" від 25.10.2022 №1/12583-22
​
Інструкція для вихованців для працівників закладів дошкільної освіти під час артобстрілу
​
Брошура "у разі надзвичайної ситуації або війни"
​
Пам'ятка щодо правил поведінки (порядку дій) населення у разі виявлення підозрілого об'єкта, вибуховнебезпечного предмета
 
    Сайт ДСНС "Абетка безпеки"
​
 
​
​В межах реалізації спільної інформаційної кампанії Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України та Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні «Спільно до безпеки. Зимові пригоди без шкоди» створено відеоролики та аудіоролики соціального спрямування, що знайомлять з можливими видами небезпеки взимку, зокрема, пов’язаними з умовами воєнного стану, та алгоритмом дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій за посиланням:
 https://drive.google.com/file/d/1wYnlkJPTC3wvift8PRPh6eUuCVkcwtbn/view 
​​
З метою підвищення рівня обізнаності учасників освітнього процесу про правила мінної безпеки і загрози, пов`язані з вибухонебезпечними предметами, та відзначення Міжнародного дня просвіти з питань мінної безпеки (04.04.2025). Цікаві матеріали з питань мінної безпеки за посиланнями: https://bit.ly/mobileclasses, spilnoteka.org.
​
​​

  Алгоритм дій за сигналами оповіщення «Увага всім!», «Повітряна тривога!»

Порядок дій населення при отриманні сигналу «Увага всім! Повітряна тривога».

1. Перебуваючи вдома:

— ввімкнути телевізор чи радіоприймач aбo уточнити інформацію за допомогою доступних Інтернет-ресурсів i ознайомитися з інформацією про характер тривоги;

— за можливості попередити сусідів i одиноких людей, що мешкають поруч;

— швидко одягнутися та одягнути дітей, перевірити наявність пришитих з внутрішньої сторони одягу у дітей дошкільного віку нашивок, на яких зазначено: прізвище, ім’я, по батькові, адреса, вік, номери телефонів батьків;

— закрити вікна, вимкнути усі електричні та нагрівальні прилади, перекрити газ, загасити печі, вимкнути світло (автоматичну коробку, рубильник тощо);

— взяти «тривожну валізу» (індивідуальні засоби захисту, запас продуктів i води, особисті документи, кишеньковий ліхтар) та найкоротшим шляхом прямувати до найближчої захисної споруди чи укриття;

— у разі відсутності в радіусі 500 м від вашого будинку захисної споруди використовуйте для укриття підвальне приміщення під будинком;

— якщо ви не почули сигнал та у вас немає можливості швидко перейти у сховище, перейдіть до більш безпечного місця в квартирі: подалі від вікон, у коридор – за несучі стіни, або у ванну кімнату (але закрийте рушником дзеркало).

2. Перебуваючи на роботі:

— виконати заходи, передбачені на цей випадок Планом дій або Інструкцією, яка розроблена керівництвом та діяти за вказівками керівництва;

— швидко, без паніки зайняти місце у захисній споруді (сховищі, підвальному приміщенні).

    Найпростіші укриття — це цокольні та підвальні приміщення будинків, підземні паркінги та підземні переходи. У них можна сховатися під час нетривалих обстрілів. Найбезпечніші з них ті, які мають декілька виходів (один з них за межами будівлі). Зазвичай такі приміщення використовують як магазини, спортзали, склади тощо. Власники мають знати про призначення на період надзвичайної ситуації й бути готовими дати доступ людям. Радимо заздалегідь домовитися про зв’язок із господарями та взяти номери телефонів. Жителі міст з метрополітеном можуть також сховатися на платформах станцій або в переходах.

   Сховище — це герметична споруда для тривалого перебування людей у випадку надзвичайної ситуації. Щоб знайти такі приміщення, шукайте позначки «Укриття» чи «Об’єкт цивільного захисту». Також там має бути номер телефону людини, яка в разі небезпеки відчинить двері сховища чи укриття. Якщо його немає, зверніться до представництва місцевої влади по інформацію.

Щоб підготуватися, радимо: уточнити телефоном або на офіційному веб-сайті місцевого органу влади адреси найближчих укриттів; виписати 2-3 адреси найближчих до вас укриттів на випадок, якщо перше укриття, у яке ви прийдете, буде заповнене; заздалегідь вивчити й пройти маршрут до цих споруд; особисто перевірити стан їхньої готовності й повідомити місцевій владі, якщо укриттю потрібен ремонт.

  Сигнал «Увага всім!» — це протяжне звучання сирен або уривчасті гудки. Сигнал подається гудками заводів і підприємств через гучномовці та гудками транспортних засобів (зокрема, з автомобілів ДСНС, обладнаних гучномовцями).

— Увімкніть телевізор або радіо: офіційне повідомлення передається протягом 5 хвилин після сигнал.

— З повідомлення можна буде дізнатися місце й час виникнення надзвичайної ситуації, її масштаб, імовірну тривалість та порядок дій для безпеки. Прослухали повідомлення — виконуйте інструкції.

— Залишайте телевізор чи радіо увімкненими — цими каналами можуть надходити наступні повідомлення.

— За можливості передайте повідомлення сусідам.

Перед тим, як іти в укриття, перекрийте вдома газ, електрику та воду, зачиніть вікна й вентиляційні отвори. Якщо ви не можете самостійно вийти з приміщення, повідомте про це сусідів. В укриття не можна брати: легкозаймисті речовини; речовини з сильним запахом; громіздкі речі; тварин.

Осіб з дітьми розміщують в спеціально відведеному місці. Людей з поганим самопочуттям розміщують у медичній кімнаті або біля огороджувальних конструкцій і ближче до вентиляції. Важливо облаштувати окреме приміщення для туалету.

У споруді забороняється курити, шуміти, запалювати без дозволу свічки. Необхідно дотримуватися дисципліни та якнайменше рухатися. Перебуваючи в укритті, слідкуйте за оголошеннями по радіо, не покидайте укриття до повідомлення про те, що виходити безпечно. 

                           ТЕЛЕФОНИ РЯТУВАЛЬНИХ ТА АВАРІЙНИХ СЛУЖБ

112 — Єдиний номер виклику всіх служб екстреної допомоги (диспетчер викличе бригаду потрібної служби)

101 — Пожежна служба

102 — Поліція

103 — Швидка медична допомога

104 — Аварійна служба газової мережі

0 800 501 482 —  телефон довіри СБУ

                             РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ НАСЕЛЕННЯ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ

АПТЕЧКА: ЩО ВАЖЛИВО ВЗЯТИ З СОБОЮ У СХОВИЩЕ

       В умовах воєнного стану – важливо мати перевірене зручне сховище, де треба перебувати в оголошений період. Окрім теплих речей та продуктів необхідно взяти з собою аптечку для побутових потреб. Складіть її в спеціальну сумку або косметичку. А саме пластирі різних розмірів; активоване вугілля від інтоксикації; препарат для зниження жару; препарат для знеболення; протиалергічний препарат; ліки від діареї; ліки від шлункової інфекції; краплі на випадок інфекційно-запальних захворювань очей; ліки, що ви приймаєте (дозування щонайменше на тиждень) з описом способу застосування та дози; запас масок; термометр. Якщо ви маєте хронічні захворювання та приймаєте систематичне лікування, не забувайте взяти ліки з собою. 

ЩО РОБИТИ ПІД ЧАС АРТИЛЕРІЙСЬКИХ ОБСТРІЛІВ СИСТЕМАМИ ЗАЛПОВОГО ВОГНЮ?

— Ракету можна добре помітити та зреагувати, адже залп реактивної установки добре видно. Вночі це яскравий спалах на обрії, а вдень — димні сліди ракет;

— Організуйте постійне спостереження, постійно тримайте в полі зору будівлі, які розташовані поруч і можуть використовуватися як укриття. Після сигналу спостерігача є кілька секунд, щоб сховатися;

— Ховайтеся в підвалі або в іншому заглибленому приміщенні. Вибирайте місце в кутку між несучими стінами та недалеко від вікон і дверей для того, щоб миттєво покинути будинок у разі влучення снаряда;

— Не виходьте з укриття, не перечекавши хоча б 10 хвилин після завершення обстрілу, адже після залпу зазвичай ведеться уточнення результатів стрільби і коригування вогню або зміна позиції.

ЩО РОБИТИ ПІД ЧАС АРТОБСТРІЛІВ?

— Не залишайтеся в підʼїздах, під арками та на сходових клітках. Також небезпечно ховатися в підвалах панельних будинків, біля автомобільної техніки, автозаправних станцій і під стінами будинків із легких конструкцій. Такі обʼєкти неміцні, і ви можете опинитися під завалами або травмуватися;

— Якщо вогонь артилерії, мінометний обстріл, авіаційне бомбардування застали вас на шляху, негайно лягайте на землю, туди, де є виступ або хоча б у невелике заглиблення. Захист можуть надати бетонні конструкції (окрім тих, які можуть обвалитися або загорітися), траншеї, неглибокі підземні колодязі, широкі труби водостоку і канави;

— Закривайте долонями вуха та відкривайте рот — це врятує від контузії, убереже від баротравми;

— Не розбирайте завалів самостійно, чекайте на фахівців з розмінування та представників аварійно-рятувальної служби.

ЩО РОБИТИ ПІД ЧАС ОБСТРІЛУ СТРІЛЕЦЬКОЮ ЗБРОЄЮ?

— Під час стрілянини найкраще ховатися у захищеному приміщенні (наприклад, у ванній кімнаті або самій ванні). Коли це неможливо, варто лягти прикрившись предметами, що здатні захистити від уламків і куль.

— Якщо ви потрапили під стрілянину на відкритому місці, краще впасти на землю та закрити голову руками. Ефективним захистом буде будь-який виступ, навіть тротуар, заглиблення в землі або канава. Укриттям може стати бетонна сміттєва урна або сходинки ґанку. Не намагайтеся сховатися за автомобілями або кіосками, бо вони часто стають мішенями.

— Де б ви не перебували, тіло повинно бути в максимально безпечному положенні. Згрупуйтеся, ляжте в позу ембріона. Розверніться ногами у бік стрілянини, прикривши голову руками та відкривши рот, щоб близький вибух не завдав шкоди барабанним перетинкам. Чекайте, поки стрілянина не вщухне, а пострілів не буде бодай протягом пʼяти хвилин.

— Якщо ваше житло перебуває в зоні регулярних збройних зіткнень, потрібно зміцнити вікна, наприклад, клейкою плівкою. Це допоможе уникнути розльоту уламків скла. Бажано затулити вікна, наприклад, мішками з піском чи масивними меблями.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИЯВИЛИ ПІДОЗРІЛИЙ ПРЕДМЕТ? 

У разі виявлення підозрілого предмета, схожого на вибуховий пристрій, рекомендується:

— негайно припинити роботи у місці (районі) його виявлення;

— проінформувати про знахідку інших осіб, які знаходяться поруч, у разі можливості забезпечити їх евакуацію з небезпечної території;

— не підходити, не торкатися та не пересувати підозрілий предмет;

— знаходячись поблизу нього, утриматися від куріння, користування засобами радіозв’язку (у тому числі мобільним телефоном);

— по можливості позначити або огородити місце знахідки (для огорожі можна використати різні підручні матеріали: дошки, жердини, гілки, мотузки, шматки яскравої матерії тощо);

— забезпечити охорону виявленого підозрілого предмета та вести спостереження за ним на безпечній відстані, як зазначено нижче:

— повідомити про знахідку у будь-який місцевий орган виконавчої влади або чергову службу правоохоронних органів за номером 102, надавши необхідну інформацію (місце розташування підозрілого предмету, дату і час його виявлення);

— у разі залишення підозрілого предмета невідомою особою, свідком чого Ви стали, максимально запам’ятати її зовнішність, одяг, автотранспорт та його номерні знаки;

— обов’язково дочекатися прибуття представників правоохоронних органів, знаходячись на безпечній відстані від місця знахідки.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО Є ЗАГРОЗА ОБВАЛУ БУДИНКУ?

Якщо ви почули сильний вибух і перебуваєте у будівлі або відчули, що будівля втрачає стійкість, деформується:

— Тікайте. Якомога швидше залиште будівлю. Якщо є можливість, захопіть гроші й документи;

— Використовуйте сходи. Не заходьте у ліфт;

— Повідомте інших людей, що перебувають у будівлі, про загрозу обвалу; 

— Не створюйте тисняву у дверях під час евакуації. 

— На вулиці відійдіть на безпечну відстань від будівлі. Зупиняйте тих, хто збирається стрибнути з балконів і вікон. 

Якщо можливості залишити будівлю немає:

— Займіть найбільш вигідну позицію: це може бути отвори дверей, кути (якщо в куті стоїть стіл, можна сховатися під ним), місце під балками, каркасами;

— Тримайтесь подалі від вікон, не виходьте на балкон;

— За можливості перекрийте воду, газ, знеструмте приміщення. 

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ТРАПИВСЯ ЗАВАЛ У ЗРУЙНОВАНОМУ БУДИНКУ

— покличте на допомогу;

— якщо хтось відгукнувся, повідомте, де ви знаходитесь і що з вами сталося.

Спокійно чекайте, поки розберуть завал.

— якщо вас ніхто не чує, спробуйте вивільнити руки і ноги;

— відтак роздивіться, якими предметами вас завалило;

— якщо вони не надто важкі, обережно почніть розбирати завал. Намагайтеся не зачепити те, на чому все тримається;

— якщо не бачите, чим вас завалило, або предмети, які на вас впали, дуже важкі, терпляче кличте на допомогу кілька годин;

— якщо ніхто не чує, почніть дужче розбирати завал;

— звільнившись, огляньте себе. Якщо необхідно, надайте собі першу допомогу: зупиніть кровотечу, зафіксуйте зламану кінцівку;

— якщо не маєте змоги вибратися з будинку, намагайтесь сповістити про себе (якщо є можливість, скористуйтесь телефоном мобільного зв’язку, стукайте по трубах і батареях опалення, голосно кличте на допомогу);

— очікуючи допомоги, намагайтесь уникнути переохолодження: при можливості  постеліть щось на підлогу, ляжте на бік, підклавши під себе руку, коліна підтягніть до грудей.

​

      Це корисно знати! Цікаві відео та поради для дорослих та дітей!

​

 1. Сайт ДСНС «Розмінування України» з інтерактивною мапою небезпечних ділянок // Державна служба України з надзвичайних ситуацій

 2. Серія відеороликів «Навчаємось мінній безпеці» // UNICEF Ukraine

 3. Відеоролики для юних українців «Повернення на деокуповані території та мінна безпека» // USAID «ГОВЕРЛА», Державна служба України з надзвичайних ситуацій, «ШоТам»

 4. Електронна книжка для дітей «Мінна безпека не без ПЕКа» // Видавництво «Ранок», Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України

 5. Рекомендації від дитячого психолога «Як говорити з дітьми про правила мінної безпеки?» // UNICEF Ukraine, Світлана Ройз

 6.  Поради громадянам, які проживають на деокупованих територіях // Міністерство охорони здоров’я України

 7. Відеоролик «Безпека на природі під час війни» // «ШоТам»

​​

Мультитека  для дітей дошкільного віку з безпеки життєдіяльності

 

Правила поведінки вдома та на вулиці під час воєнного стану

Обережно! Вибухонебезпечні предмети!

Як поводитись при виявленні небезпечних предметів?

​

​

Безпечні зимові канікули з Кевіном та Патроном!

Мультфільм ЮНІСЕФ Україна про мінну безпеку: безпечні канікули

Мультфільм ЮНІСЕФ Україна про мінну безпеку: лісовий скарб

 

Безпека з песиком Патроном!

Патрон! Урок безпеки від Патрона!

Навчаємось мінної безпеки: пес Патрон про касетні боєприпаси!

Пес із ДСНС Патрон інформує. Що не слід робити поруч зі снарядами, які не розірвалися | 1 серія

Пес Патрон та Вовк Діккі шукають дрейфуючу міну в морі | Ролик 5 | Безпека з Вовком Діккі

Як Пес Патрон та Вовк Діккі зловили небезпечного метелика | Ролик 4 | Безпека з Вовком Діккі

Інформація про ризики потрапляння у ситуацію примусової праці (торгівлі людьми)

​

Не зважаючи на те, що зараз ми живемо в ХХІ столітті – в вік розвитку та високих технологій, та й нині існує рабство людей. Сучасною формою рабства сьогодні вважається торгівля людьми.

Що таке торгівля людьми? Торгівля людьми – це протизаконні дії з метою комерційної експлуатації або примусова праця.

Відповідно до Закону України «Про протидію торгівлі людьми» (ст.1) торгівля людьми – це здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи.

На сьогоднішній день існує чимало різних форм експлуатації людей. Одна з них це – примусова праця.

Примусова праця — це ситуація, в якій жертви змушені працювати проти їхньої власної волі, під погрозою насильства або інших форм покарання, їхня свобода обмежена і на ступінь володіння власністю здійснюється тиск. До примусової праці може належати праця домашньою прислугою, сільськогосподарська праця, виснажлива праця на заводах, праця сантехніками, в громадському харчуванні та в інших сферах послуг, і жебрацтво.

Відповідальність за такі злочинні дії передбачено статтею 149 Кримінального кодексу України.

Однією з найпоширеніших форм трудової експлуатації в Україні сьогодні є використання безоплатної праці, зокрема, на умовах випробувального терміну або стажування, невиплата заробітної плати.

Українці стають жертвами торгівлі людьми не лише в Україні, але й в інших країнах Європи, США, країнах Центральної Азії та Близького Сходу.

​

Пам'ятка "Примусова праця"

Пам'ятка "щодо попередження потрапляння в ситуації примусової праці"

​

Варто дізнатися!

Примусова праця та торгівля людьми на сайті Міжнародної організації праці за посиланням: https://www.ilo.org/uk/resource/%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8F-%D1%96-%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%8F-%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D1%8C%D0%BC%D0%B8

​

bottom of page