top of page

Літнє оздоровлення дітей в умовах воєнного стану

        1 червня розпочинається літній оздоровчий період у житті кожної людини.

 Літо – найбільш сприятливий період для зміцнення здоров’я дітей, їх повноцінного розвитку. Широке використання природних чинників – повітря, сонця, води, збагачення харчування свіжими ягодами і фруктами, скорочення навчального навантаження, підвищення рухової активності справляють на дитину суттєвий оздоровчий вплив.

      В умовах продовження дії воєнного стану в Україні особливого значення набуває   безпечне     проведення  літнього  оздоровчого періоду в закладах дошкільної освіти. Цей період, терміном у 90 днів, спрямовується на створення найефективніших умов для оздоровлення дітей,  відновлення ментального здоров’я, розвитку їх пізнавальних інтересів та творчих здібностей.         Одне з основних завдань, яке стоїть перед дошкільною педагогічною спільнотою - організувати освітній процес у ЗДО в літній період з максимальною користю для дітей, одночасно забезпечивши безпеку всіх його учасників.

     Для того, щоб літній період був дійсно оздоровчим та безпечним велике значення має просвітницька та профілактична робота з питань мінної безпеки. Варто враховувати “Методичні рекомендації щодо проведення просвітницької роботи з учасниками освітнього процесу в закладах дошкільної освіти з питань уникнення враження мінами, вибухонебезпечними предметами та ознайомлення з правилами поводження в надзвичайних ситуаціях”, вимоги ДСНС, матеріали ЮНІСЕФ. Корисна для всіх учасників освітнього процесу інформація розміщена на сайті “Все про мінну безпеку”. Допомогою в організації розмови з дітьми про питання мінної небезпеки стануть рекомендації психологів.

        Літній період передбачає збільшення часу перебування дітей на свіжому повітрі. В зв’язку цим дорослим необхідно систематично звертати увагу дітей щодо правил поведінки під час виявлення підозрілого предмету.

        Для просвітницької роботи з дітьми із питань мінної безпеки краще обрати казки, загадки, вірші, ігрові ситуації, мультфільми, різні види театру. Практичних навичок діти можуть набути в процесі ігрової діяльності (наприклад: словесні ігри - “Можна або ні”, “Безпечно - небезпечно”; настільно-друковані ігри: ігри- мандрівки “Прогулянка з псом Патроном”, “Безпечне лото”, рухливі ігри “Безпечна стежинка”, “Безпечна прогулянка”, “Крокуй обережно” тощо ).

Основною умовою попередження мінної небезпеки для дошкільників залишається пильність дорослих, постійний контроль в період прогулянок та у разі перебування малюків за межами безпечного місця, поінформованість близьких людей про можливі ризики.

Ресурсна підтримка: Україна про мінну безпеку; СорОк та ПоНі вебсайт «Все про мінну безпеку» - bezpeka.info

    Особливу увагу необхідно приділити руховій активності, використанню природних засобів для оздоровлення дітей, правилам безпеки.

Найбільш актуальною в літній період є дослідно-експериментальна діяльність. Її доцільно організовувати з дітьми, починаючи з молодшого дошкільного віку, які могли б не тільки спостерігати та відповідати на питання, а й самостійно повторити експеримент. На сайті МОН розміщено практичні матеріали, які допоможуть педагогам зробити дослідно-експериментальну діяльність різноманітною та цікавою.

   Для дітей старшого дошкільного віку літо - період перед вступом до школи. В умовах воєнного стану батьки часто відтерміновують цю подію. З метою об’єднання зусиль дорослих для забезпечення соціального та психологічного благополуччя дитини на етапі переходу від дошкільної до початкової освіти, прийняття науково виваженої позиції щодо систематичного шкільного навчання дитини в умовах сучасної школи доречно використовувати матеріали Всеукраїнської науково-практичної онлайн-конференції «Готовність дитини старшого дошкільного віку до систематичного навчання в школі».

Пам’ятки для батьків щодо оздоровлення дітей влітку​​

Як убезпечити дитину вдома?

Пам’ятка для батьків

       Щодня вдома ми користуємося речами, що становлять потенційну небезпеку для нашого здоров’я або навіть життя. Але зазвичай не замислюємося над цим, бо маємо досвід і звички безпечної поведінки. Натомість дитина, яка тільки-но почала осягати ці життєво необхідні знання, може легко потрапити в халепу. Щоб убезпечити дитину від побутового травматизму,

  •         по-перше, навчіть її правил безпеки життєдіяльності,

  •         по-друге – зменшіть потенційну небезпеку в домівці.

Поясніть дитині потенційну небезпеку

  • Ознайомте дитину із правилами безпеки життєдіяльності як із певним ритуалом, обов’язковим для кожного члена родини.

  • Регулярно розмовляйте з дитиною на теми побутової безпеки, користуючись кожним зручним приводом. Не лише розповідайте, а ставте запитання, аби переконатися, що вона все зрозуміла. Періодично повертайтеся до «пройдених» тем, говоріть у різні способи про одне й те саме.

  • Кожна дитина, зокрема в ранньому віці, має цікавість до предметного оточення. Вона прагне торкатися речей, брати їх у руки чи в рот, розбирати, ламати, адже у такий спосіб пізнає навколишній світ. Спрямовуйте цей процес, невтомно призвичаюючи дитину до дотримання правил користування тими чи тими предметами, поводження в тій чи тій ситуації.

Створіть умови для безпечного перебування вдома

  1. Кухонна плита становить загрозу для дитини насамперед через ризик отримання опіків. Аби запобігти цьому:

    • ставте ємності з гарячими стравами чи напоями подалі від краю;

    • чайники та сковорідки повертайте ручками до середини плити, аби дитина не змогла вхопити її і перекинути;

    • встановіть на край плити захисний екран, що не дасть дитині дотягнутися до конфорок та посуду, що стоїть на поверхні;

    • встановіть замок на дверцята духової шафи, аби дитина не змогла відкрити шафу під час приготування у ній страви;

    • не залишайте конфорки ввімкненими без потреби;

    • не порайтеся біля плити в легкому одязі, який розвівається, не підпускайте до плити  дитину в такому одязі;

    • не залишайте без нагляду плиту із запаленими конфорками, особливо коли на ній готуєте рідку страву, яка може витекти й залити конфорку;

    • не дозволяйте дитині спати в приміщені,  де встановлена газова плита чи балон;

    • не дозволяйте дитині гратися з плитою, навіть якщо подачу газу припинено;

    • сірники мають бути недоступні дітям.

  2. Подбайте про защіпки для дверцят шаф, шухляд, а також холодильника. Насамперед це стосується шухляд з ножами, виделками, іншими гострими та ріжучими предметами, а також зі скляним посудом, що легко б’ється.

  3. Ножі, виделки, ножиці, тертки, шатківниці, та інші гострі й ріжучі предмети в жодному разі не мають бути на видноті. Привчайте дітей:

    • працювати з ножем обережно й на обробній дошці;

    • не торкатись ріжучої поверхні руками;

    • під час роботи з терткою не прагнути дотерти все вщент, аби не поранити пальці.

  4. Для зберігання хімічних засобів оберіть місце, недосяжне для дітей, - найліпше зачинені тумбочки або шафки, встановлені на достатній висоті. Окрім того, не зберігайте побутову хімію поруч із продуктами харчування. Ці самі заходи застосовуйте й щодо лікарських препаратів.

  5.  У ванній кімнаті, як і в кухні, бажано забрати з поля зору дитини все, що може їй зашкодити: предмети й засоби особистої гігієни, косметику, аерозолі, пінцети, ножиці, шпильки тощо. Для цього у ванній кімнаті варто мати поличку, розміщену на достатній висоті, або ліпше шафу, яка замикається на ключ.

  6. Подбайте, щоб розетки були закриті кришками.

  7. Не дозволяйте дитині гратися пральною машиною, особливо ховатися всередині неї. Перевіряйте машину перед умиканням.

  8. Зоною підвищення небезпеки є вікна й балкони. Поставте на вікна обмежувачі відкривання, для провітрювання відкривайте лише кватирки, а головне – не залишайте дитину без нагляду біля вікон і на балконі.

 

Види загартувальних процедур

Пам’ятка

Повсякденні загартувальні процедури:

  • відповідний температурний режим. Оптимальна температура у кімнаті становить +19…+23 °С; у приміщеннях басейну  - +29…+30 °С.

  • широка аерація. За відсутності дитини в кімнаті слід періодично провітрювати. Так, наскрізне провітрювання проводять кожні 1,5-2 год. із тривалістю не менше 10 хв. У спальні наскрізне провітрювання проводять до та після сну дітей;

  • прохолодна вода для миття рук, обличчя. Поступово привчайте дітей до зниження температури води та впливу води на всі великі ділянки тіла. Діти віком від двох до трьох років миють прохолодною водою обличчя й кисті рук, від трьох до чотирьох років  - обличчя та руки до ліктя. Старші чотирьох років - обтирають вологою рукою шию й верхню частину грудей. Температуру води знижують поступово, але не нижче +16 С;

  • полоскання рота, горла. Проводять щодня вранці і ввечері. Початкова температура води 30 °С. Через кожні 10 днів її знижують на 1 С і поступово доводять до 10-12 °С.

Спеціальні загартувальні процедури:

  • повітряні ванни. Перші повітряні ванни проводять у приміщенні, аби на дітей діяло повітря температурою +20…+22 °С. Регулярні прогулянки, фізичні вправи на відкритому повітрі мають бути неодмінною умовою перебування дітей у літній період;

  • сонячні ванни. Під час сонячних ванн діти лежать, повертаючись через певний час із боку на бік. Сонячними ваннами можна вважати також перебування дітей під променями сонця під час прогулянки;

  • водні процедури: сухе та вологе обтирання тіла махровою рукавичкою, обливання ніг, тіла, сон із відкритими фрамугами тощо. Під час сухого обтирання тіло дитини розтирають шматком чистої фланелі або іншої м’якої тканини до появи легкого почервоніння. Після двох-трьох тижнів сухого обтирання можна робити вологі обтирання. Систематичне обтирання протягом двох-трьох місяців готує організм дітей до літніх обливань надалі. Під час водних процедур температуру води поступово знижуйте відповідно до встановлених норм.

    Можна проводити й  такі спеціальні лікувально-профілактичні процедури, як-от: фітотерапія, аромотерапія, лікувальна фізкультура, масаж, фізіотерапевтичні процедури тощо.

     

Якщо необхідно залишити дитину вдома саму

  1. Навчіть дитину:

    • обслуговувати себе – сходити в туалет, вимити руки, налити собі води тощо;

    • користуватися телефоном – щоб вона знала, як зателефонувати батькам, а також у аварійні служби. Налаштуйте на домашньому телефоні кнопку «швидкого набору», натиснувши на яку дитина зможе миттєво зв’язатись з кимось із батьків;

    • нікому не відкривати вхідні двері. У батьків (бабусі з дідусем) є свої ключі, тож їй ліпше взагалі не підходити до дверей, якщо хтось чужий натисне вхідний дзвінок;

    • самостійно гратися, малювати, ліпити, розфарбовувати тощо - поки батьків немає, дитина розважатиме себе у безпечний спосіб.

Як організувати безпечну прогулянку на природі

Пам'ятка для батьків

  • Детально продумайте маршрут прогулянки.

  • Дізнайтеся, які отруйні рослини поширені у вашому регіоні та в тій місцевості, куди збирає­теся йти.

  • Подбайте про достатній запас питної води. Її кількість має перевищувати норму можливого споживання. Зважайте на тривалість запланованої прогулянки.

  • Візьміть із собою аптечку. Мінімальний її склад: бинт, стерильні серветки, пластир бактери­цидний, перикис водню, 5%-вий спиртовий розчин йоду, 1%-вий розчин брильянтового зеленого, активоване вугілля, знеболювальні ліки (парацетамол, ібупрофен тощо), протиалер- гійні засоби (діазолін тощо), охолоджувальний пакет, ножиці.

  • Подбайте, щоб одяг дитини для прогулянки захищав її від контакту з отруйними рослинами - кофтинка має бути з довгими рукавами, штанці - із цупкої тканини тощо.

  • Ознайомте дитину з основними правилами поведінки:

  • не відходити далеко від дорослих;

  • не збирати й не куштувати ягоди та гриби;

  • не торкатися та не зривати квітів і трав.

Питний режим і раціон

      У спеку організм дитини потребує більше питної води, іноді до

кількох літрів на добу понад норму. Тому треба забезпечити дітей

достатньою кількістю питної кип`яченої води як під час перебування у кімнаті, так і на прогулянці. Питну кип`ячену воду дають після охолодження до кімнатної температури. Її зберігають у добре вимитому посуді й змінюють не рідше одного разу на добу.

       У спеку організм дитини втрачає з потом значну кількість вітамінів, особливо вітаміну С, макро- та мікроелементів. Тому в літньому раціоні дітей має бути багато свіжих овочів, фруктів та ягід, а також достатня кількість солі. Це не означає, що страви потрібно більше солити, достатньо тієї кількості, що передбачена їх рецептурою.

За високої температури повітря зменшується слиновиділення, тому не включайте в меню дитини на літній період занадто сухі або в`язкі страви. Самопочуття дітей у літню спеку поліпшать кисло-солодкі компоти та соки, а також ряжанка, кефір, наріне. Ними ліпше замінити гарячі чай та кавовий напій.

 Як надати домедичну допомого в разі перегрівання  в спекотні літні дні.

Симптоми теплової перевтоми:

  • підвищена температура тіла

  • прохолодна, волога, бліда або почервоніла шкіра

  • головний біль

  • нудота

  • блювання

  • запаморочення

  • утома

  • тривожність

Домедична допомога в разі перегрівання

  • Покладіть потерпілого в затінку або в добре провітрюваному приміщенні, розстібніть комір та зніміть взуття.

  • Дайте випити прохолодної води.

  • Обережно помасажуйте м`язи у разі теплових судом.

  • Прикладіть вологі прохолодні компреси до голови, а також на ділянки великих судин (бокові поверхні шиї, пахви, пах).

  • Для загального охолодження організму обгорніть потерпілого мокрим простирадлом і обдувайте його холодним повітрям.

  • Пам`ятайте, не слід охолоджувати постраждалого повністю, зануривши його у холодну воду.

  • У разі зупинки дихання розпочніть проведення серцево-легеневої реанімації.

  • Забезпечте постійний нагляд за потерпілим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.

bottom of page