Десять порад батькам від інструктора з фізичної культури

 

1. Підтримуйте інтерес дитини до занять фізичною культурою, у жодному разі не проявляйте зневагу до фізичного розвитку, так як приклад дорослих в цьому питанні надзвичайно важливий. Як ви ставитеся до фізичної культури, так буде ставитися до неї і ваша дитина. Часто дитина живе під вантажем заборон: "не бігай", "не шуми", "не кричи голосно". Обмеження потреби у самовираженні особливо позначається на зниженні самооцінки і активності підростаючої людини. Ви повинні добре знати потреби і можливості своєї дитини і як можна повніше враховувати їх.

 

2. Всебічно підтримуйте в своїй дитині високу самооцінку - заохочуйте будь-яке його досягнення, і у відповідь ви отримаєте ще більше зусиль. Висока самооцінка - один із потужних стимулів для дитини виконувати будь-яку роботу, будь то домашнє завдання або ранкову гігієнічну гімнастику. На заняттях фізичною культурою витримуйте єдину лінію поведінки «обох батьків», не допускайте протилежних розпоряджень (мама - "вистачить бігати"; тато – «побігай ще хвилин п'ять»). Єдина думка батьків сприяє підвищенню інтересу дитини до фізкультурних занять.

                               

3. Спостерігайте за поведінкою і станом своєї дитини під час занять фізичними вправами, спробуйте зрозуміти, чому дитина вередує, не виконує, здавалося б, елементарних розпоряджень батьків, яка причина  її негативних реакцій (втома або якесь приховане бажання - наприклад, дитина хоче швидше закінчити заняття фізкультурою, щоб дивитися цікаву програму). Не шкодуйте часу і уваги на те, щоб встановити з нею душевний контакт.

 

4. У жодному разі не наполягайте на продовженні тренувального заняття, якщо дитина не хоче займатися. З'ясуйте причину відмови, виправте  її і лише після цього продовжуйте заняття.

 

5. Не сваріть свою дитину за тимчасові невдачі. Пам'ятайте: дитина робить тільки перші кроки в невідомому, для неї світі, а тому вона болісно реагує на те, що навколишні вважають її слабкою і невмілою. Дайте дитині зрозуміти, що ви поважаєте її почуття, бажання, думки і рахуєтеся з ними.

 

6. Визначте індивідуальні пріоритети дитини у виборі фізичних вправ. Хоча практично всім дітям подобаються рухливі ігри, але деяким з них не вистачає якихось якостей, фізичної сили. Не відмовляйте дитині в проханнях купити їй гантелі або навісну перекладину для підтягування (вона хоче наслідувати свого улюбленого героя книги або кінофільму в силі і спритності).

 

7. Не змінюйте занадто часто набір фізичних вправ, нехай дитина виконує комплекс вправ, що їй подобається, як можна більше, щоб міцно засвоїти вивченi рухи.

 

8. Вимагайте, щоб дитина, дотримуючись культури  виконання фізичних вправ, не допускала недбалості, виконання абияк, все робила "на відмінно".

 

9. Не перевантажуйте дитину, враховуйте її вік, настрій, бажання. Не застосовуйте до неї суворих заходів, намагайтеся привчатиїїдо фізичної культури власним прикладом.

 

10. Пам'ятайте три непорушних правил закону, які повинні супроводжувати вас у вихованні дитини: розумiння, любов i терпiння!!! 

​

 «Формування правильної постави у дітей дошкільного віку»

 

        Зверніть увагу на те, як сидить ваша дитина, коли робить уроки, читає чи грає за комп’ютером. Найімовірніше, вона сутулиться, зігнувшись над столом, чи підгинає під себе ноги, вмощуючись на дивані. І, якщо її попросити змінити позу, вона скаже, що їй так зручно. Але як при цьому почувається її хребет?

    На жаль, він страждає, і разом з ним страждають ще не повністю сформовані хребці. Лікарі наводять невтішну статистику, що наразі викривлення хребта спостерігається у 80% дітей шкільного віку.

    Тож у сьогоднішній статті з’ясовуємо, що впливає на формування постави дитини, до чого призводить її деформація, і які вправи варто виконувати з дитиною, аби її спинка була рівною та здоровою.

    Якою буває постава людини?

    Постава — це звичне положення тіла людини у спокої і в русі. Процес формування постави починається в ранньому дитинстві й триває до 25 років. Але в цьому часовому проміжку є декілька етапів, коли батькам потрібно бути дуже уважними до постави дитини. Це — час активного росту її хребта, що відбувається у віці:

• від 6 місяців до 2 років;

• 5 — 8 років.

    При цьому, ранній шкільний вік (6-8 років) має особливе значення. Адже в цей період хрящова структура хребців починає поступово костеніти (насичуватися солями кальцію). Якщо в цей час хребці деформуються і неправильно зростуться, то виправити їх потім буде дуже важко.

    Зазвичай розрізняють правильну і неправильну поставу. Голова людини з правильною поставою піднята вгору і трохи висунута вперед, плечі відведені назад, а долоні рук виступають за стегна. При цьому не має відчуватися напруга чи втома, зумовлена дискомфортом у м’язах.

• Важливими ознаками здорової постави є також розташування грудної клітини і стегон на одному рівні та відсутність нахилу тіла в один бік.

    Правильна постава сприяє нормальному функціонуванню рухового апарату і внутрішніх органів.

    Натомість неправильна постава характеризується викривленим хребтом з деформованими хребцями, що займають неправильне положення. Про наявність порушень постави можуть свідчити наступні ознаки:

• голова сильно нахилена вперед, а не тримається прямо;

• плечі висунуті вперед або сильно напружені через їхнє відведення назад;

• лопатки випирають назовні (ніби крила);

• спина зігнута, що зумовлює запалість грудної клітки;

• таз зміщений вперед або назад (праворуч чи ліворуч);

• різнорівневі плечі зумовлюють вигин усього тіла в одну сторону;

• нахил голови в одну зі сторін;

• вага тіла не порівну розподіляється між ногами, одна ступня відчуває більше навантаження, ніж друга.

    Якщо ви помітили хоча б одну з наведених ознак у своєї дитини, не затягуйте з візитом до лікаря. Адже своєчасне лікування дасть змогу виправити порушення хребта.

​

​

​

​

​

​

​

​