Методичний порадник
ГОТУЄМОСЬ ДО ШКІЛЬНОГО НАВЧАННЯ
Шановні батьки!
На цій сторінці ви знайдете корисну інформацію та поради щодо підготовки дитини до школи.
Поради батькам щодо підготовки дитини
до навчання в школі
Одне з першочергових завдань сім’ї – забезпечити загальну підготовленість дитини до школи. Вона полягає в тому, щоб сприяти її нормальному фізичному розвитку, виробленню санітарно-гігієнічних навичок, умінь самообслуговування і побутової праці.
Значне місце у родинному вихованні має зайняти процес налаштування дитини на школу, на серйозну навчальну працю, тобто формування її психологічної підготовленості до навчання. Батькам треба пам’ятати, що головним у цій роботі мають стати найрізноманітніші засоби заохочення, а не примусу. Виховну роботу слід будувати на перспективі радісного очікування дня, коли малюк стане школярем; переконувати, що навчання в школі – це серйозна праця, в результаті якої дитина пізнає багато нового.
Важливим завданням у період підготовки дитини до школи має стати виховання у майбутніх школярів почуття відповідальності, самостійності, організованості, готовності трудитися (безперечно, з урахуванням вікових особливостей дитини); формування правильних моральних засад, що передбачає виховання товариськості, готовність поділитися, поступитися, прийти на допомогу іншим.
Що таке шкільна зрілість? Традиційно виділяють три аспекти шкільної зрілості: інтелектуальний, емоційний і соціальний.
Інтелектуальна зрілість для віку 6-7 років – це вміння виділяти фігуру із тла, відтворювати зразок, здатність концентрувати увагу, встановлювати зв’язки між явищами і подіями, логічно запам’ятовувати, а також розвиток тонких рухів руки і їх координації.
Емоційна зрілість – це здатність до ослаблення безпосередніх, імпульсивних реакцій і вміння тривало виконувати не дуже привабливу роботу, тобто розвиток довільності поведінки.
Соціальна зрілість – це наявність у дитини потреби у спілкуванні з однолітками й уміння підкоряти свою поведінку законам дитячих груп, здатність приймати роль учня, уміння слухати і виконувати вказівки вчителя. Отже, за основу готовності до школи приймається необхідний рівень розвитку дитини, без якого вона не може успішно навчатися у школі.
Батькам слід пам’ятати, що не кожна дитина може піти до школи й успішно навчатися. Річ у тім, що шлях розвитку кожної дитини індивідуальний. Хтось починає раніше за інших ходити, але потім довго не говорить, хтось, навпаки, не вміє усміхатися, зате починає говорити цілими фразами і добре запам’ятовує букви. Тому до шкільного віку діти мають різний багаж досвіду – знання, уміння, навички, звички. Безсумнівно, що згодом кожна з них навчиться читати і рахувати і навіть стане грамотною, але до моменту вступу до школи важливіше мати не певні сформовані навички, а здатність сприймати і засвоювати новий матеріал, тобто здатність дитини до навчання.
Отже, оскільки шкільна зрілість, як і загалом увесь розвиток дитини, підкоряється закону нерівномірності психічного розвитку, кожна дитина має свої сильні сторони і зони найбільшої уразливості.
Рекомендації для батьків дітей, які йдуть до школи
До школи повинна іти дитина, яка психологічно готова до навчання в школі.
Психологічна готовність дитини до шкільного навчання полягає в тому, щоб до часу вступу до школи в неї склалися психологічні риси, властиві школяра: бажання вчитися, стати школярем, вміння керувати своєю поведінкою і своєю діяльністю, достатнім рівнем розумового розвитку і розвитку мови, наявність пізнавальних інтересів і, звичайно, знань і навичок, необхідних для шкільного навчання.
Що можна і чого не можна робити, готуючи дитину до школи?
БАТЬКАМ необхідно:
– прищепити дитині інтерес до пізнання довкілля, навчити спостерігати, думати, осмислювати побачене і почуте;
– навчити її долати труднощі, планувати свої дії, цінувати час. Вчити дитину слухати і чути оточуючих, поважати чужу думку, розуміти, що власні бажання потрібно узгоджувати з бажаннями інших людей, прагнути реально оцінювати свої дії і досягнення.
– дитина має мати знання:
+ про себе (прізвище, ім?я, адресу), про свою родину (як звуть батьків, ким вони працюють, що роблять на роботі), про своє місто;
+ про явища природи (пори року, їх послідовність), місяці кожної пори року, їх послідовність, дні тижня, частини доби;
+ про дорослих людей: за віком, професіями, які бувають люди вдома і на роботі, серед людей, на вулиці – за своєю вихованістю-невихованістю; добротою, чуйністю-байдужістю; яких людей треба поважати, а яких боятися; звідки, на думку дитини, беруться порядні й непорядні люди;
+ про сучасну техніку, транспорт;
– дитина повинна навчитися слухати, із яких звуків складаються слова, які вона промовляє. Вона має навчитися робити звуковий аналіз слів.
БАТЬКАМ зовсім не слід:
– змінювати режим дня дитини: позбавляти її денного сну, довгих прогулянок, ігор;
– оцінювати все, що робить дитина так, як оцінюється діяльність учня;
– “проходити” з дитиною програму першого класу, насильно замінюючи гру навчанням.
Правила, що допомагають батькам підготувати дитину до життя серед однолітків у школі.
Відомий педагог і психолог Симон Соловейчик опублікував правила, що можуть допомогти батькам підготувати дитину до життя серед однокласни-ків у школі. Батькам необхідно пояснити ці правила дитині та з їх допомогою готувати дитину до дорослого життя.
* Не віднімай чужого, але своє не віддавай.
* Попросили – дай, намагаються відняти – намагайся захиститися.
* Не бийся без причини.
* Кличуть грати – йди, не кличуть – запитай дозволу грати разом, це не соромно.
* Грай чесно, не підводь своїх товаришів.
* Не дражни нікого, не канюч, не випрошуй нічого. Два рази ні в кого нічого не проси.
* Через бали не плач, будь гордим, з учителем через бали не сперечайся і на вчителя за це не ображайся. Намагайся все робити вчасно і думай про добрі результати, вони обов’язково в тебе будуть.
* Не ябедничай і не наговорюй ні на кого.
* Намагайся бути акуратним.
* Частіше говори: “Давай дружити”, “Давай грати”, “Давай разом підемо додому”.
* Пам’ятай! Ти не кращий від усіх, ти не гірший від усіх! Ти – неповторний для самого себе, батьків, вчителів, друзів!
Дуже добре, якщо батьки помістять правила в кімнаті чи над робочим столом своєї дитини. Бажано наприкінці тижня звернути увагу дитини на те, які правила їй вдається виконувати, а які – ні. Можна спробувати придумати разом з дитиною свої правила.
Пам’ятка батькам першокласників
-
Любіть дитину, не забувайте про тісний контакт з дитиною. Знаходьте радість у спілкуванні з дітьми. Дайте ди¬тині місце в сім’ї.
2. Хай не буде жодного дня без прочитаної книжки.
3. Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мову. Цікавтесь справами і проблемами дитини.
4. Дозвольте дитині малювати, розфарбовувати, вирізати, наклеювати, ліпити.
5. Надайте перевагу повноцінному харчуванню дитини, а не розкішному одягу.
6. Обмежте перегляд телепередач до 30 хвилин.
7. Привчайте дітей до самообслуговування і формуйте трудові навички і любов до праці.
8. Не робіть з дитини лише споживача, хай вона буде рівноправним членом сім’ї зі своїми правами і обов’язками.
Поради батькам майбутніх першокласників
-
Любіть дитину, частіше обіймайте її.
2.Розмовляйте з дитиною ,розвивайте її мовлення . Знаходьте радість у спілкуванні . Цікавтеся справами та проблемами .
3.Розвивайте дитину : заохочуйте до малювання ,розфарбовування, вирізання,наклеювання,ліплення. Обов’язково привчайте дитину до звички читати книжки щодня.
4.Відвідайте театри ,організовуйте сімейні екскурсії містом.
5.Надавайте перевагу повноцінному харчуванню дитини , а не розкішному одягу.
6.Обмежте перегляд телепередачі ,ігри на комп’ютері до30 хв.
7.Привчайте дітей до самообслуговування ,формуйте трудові навички і любов до праці.
8.Не робіть із дитини лише споживача ,хай вона буде рівноправним членом сім’ї зі своїми правами й обов’язками.
9.Пам’ятайте ,що кожна дитина має право на власний вияв потенційних можливостей і на свою власну думку.
10.Вранці підіймайте дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом . Не згадуйте вчорашні прорахунки, не вживайте образливих слів.
11.Не підганяйте дитину , розрахувати час це ваш обов’язок, якщо ж ви з цим не впорались – провини дитини в цьому не має.
12.Не відправляйте дитини до школи без сніданку : у школі вона втрачає силу.
13.Проводжаючи дитину до школи , побажайте їй успіхів.
14.Забудьте фразу : «Що ти сьогодні отримала?». Зустрічайте дитину спокійно, не ставте тисячу запитань, дайте їй розслабитися.
15.Якщо дитина замкнулася, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоїться, тоді все сама розкаже.
16.Зауваження вчителя вислуховуйте не в присутності дитини. Вислухавши, не влаштовуйте сварки. Говоріть з дитиною спокійно .
17.Після школи дитина повинна 2 – 3 години відпочити . Найоптимальніший час для виконання завдань – з 15 до 17 годин.
18.Не можна виконувати завдання без перерви . Через кожні 30 – 40 хв. Треба відпочити 5-15 хв. залежно від віку дитини. Першокласникам потрібно кожні 15 – 20 хв. Робити перерви на 10 – 15 хв.
19.Під час виконання завдань не стійте над дитиною, дайте їй попрацювати самостійно. А коли буде потрібна ваша допомога, то без крику, зі словами «не хвилюйся», «ти все вмієш», «поміркуймо разом», «згадай як пояснював вчитель», допоможіть дитині.
20.При спілкуванні з дитиною не вживайте умовностей: « Якщо ти будеш добре вчитися ,то…»
21.Протягом дня знайдіть пів години для спілкування з дитиною. У цей час найважливішими повинна бути справа дитини, її біль, її радощі.
-
У сім’ї має бути єдина тактика спілкування дорослих з дитиною.
23.Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини.
24.Знайте , що діти люблять казки, цікаві історії, особливо перед сном, або пісню, лагідні слова. Приділіть дитині 10 – 15 хв. Перед сном.
-
Підтримуйте дитину. Ваша щира зацікавленість у її шкільних справах і турботах, серйозне ставлення до її досягнень і можливих труднощів допоможуть дитині розвиватися.
26.Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими вона зустрічається в школі . Поясніть їх необхідність.
-
Дитина ходить до школи, щоб вчитися, але їй може щось не вдаватися, це природно . Дитина має право на помилку.
28.Складіть разом з дитиною розпорядок дня, стежте за його дотриманням.
29.Підтримуйте дитину в її бажанні досягти успіхів. У кожній роботі обов’язково знайдіть , за що можна її похвалити. І не просто хваліть, а розкажіть , що саме вона зробила добре.
-
Навчання – це нелегка і відповідальна праця. Школа – це важливо, але не привід позбавляти дитину різноманіття, радості ,гри…
