ПДС для педагогів "Толерантність починається з педагога"
Мета:
формувати толерантне ставлення до оточуючих, до суспільства, до певних педагогічних ситуацій;
розвивати здатність до емпатії, співпереживання і співчуття;
сприяти особистісному розвитку педагогічних працівників, реалізації їх творчого потенціалу.
Завдання:
ознайомити учасників з поняттями «толерантність», «педагогіка толерантності»;
ознайомити з правилами доброзичливого безконфліктного спілкування;
Ми живемо в складний і неспокійний час, а причини занепаду нашої моралі ми пояснюємо, виправдовуємо економічною та екологічною кризами, недоліками ринкових стосунків, зубожінням тощо. Глобальні проблеми, що їх має розв'язувати людство, дедалі загострюються, а конфлікти стають усе небезпечнішими, і тому зростає усвідомлення необхідності співпраці людей і привабливість ідей толерантності. Ми дуже довго жили в тоталітарному суспільстві, й тому нам дуже нелегко, але й дуже важливо стати толерантними.
Терпимість до чужого способу життя, поведінки, звичаїв, почуттів, ідей, вірувань є умовою стабільності та єдності суспільств, особливо тих, які не є гомогенними ні урелігійному, ні в етнічному, ні в інших соціальних вимірах.
Толерантність–це не поступка, поблажливістьчипотурання. Толерантність–це, передусім, активна позиція, що формується на основівизнанняуніверсальних прав та основних свобод людини. Толерантність у жодномуразі не може бути виправданнямпосяганню на ціосновніцінності. Толерантністьповиннівиявлятикожналюдина, групи людей та держави. Толерантність –цеобов’язоксприятиутвердженню прав людини, плюралізму (у тому числі культурного плюралізму), демократії та правопорядку. Проявтолерантності не означає терпимого ставлення до соціальноїнесправедливості, відмовивідсвоїх або прийняття чужих переконань. Цеозначає, що коженможедотримуватисьсвоїхпереконань і визнаєтакесамеправо за іншими. Цеозначаєвизнання того, що люди з природисвоєївідрізняютьсязовнішнімвиглядом, становищем, мовою, поведінкою і мають право жити в мирі та зберігати свою індивідуальність. Цетакожозначає, що погляди однієїлюдини не можуть бути нав’язанііншим.
Міні-лекція
Що таке толерантність
Це слово в медицині позначає здатність організму переносити вплив тих чи інших чинників. На індивідуальному рівні – це здатність сприймати без агресії думки, які відрізняються від власних, а також – особливості поведінки та способу життя інших. Терпимість до чужого способу життя, поведінки, звичаїв, почуттів, ідей, вірувань.
Життя суспільства, як і життя окремої людини, ґрунтується на впливі ідей, поглядів, теорій. За часи історії людства їх промайнуло чимало. Але з розвитком суспільства до людей прийшло розуміння, що Земля не є надто великою, вона – наш спільний дім, всі люди в якому – сусіди. А для того щоб людство успішно розвивалося, треба знаходити спільну мову. У безмежному морі різноманітних культур, релігій, думок, ідей, що належать людям різних країн на планеті, на допомогу має прийти «рятувальне коло» толерантності. Ще у ХVІІІ столітті французький філософ-просвітитель Франсуа-Марі Вольтер сказав свою знамениту фразу: «Ваша думка для мене глибоко ворожа, але за Ваше право висловити її я готовий віддати своє життя».
Толерантність– повага, прийняття і правильне розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, наших форм самовираження та способів виявів людської індивідуальності. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті й переконань. Також толерантність – це єдність у різноманітті, те, що переходу від війни до культури миру. Для громадян це, передусім, активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини.
Сьогодні толерантність – яскравий показник ступеню демократичності кожної країни й одна з умов її розвитку. Політична толерантність є основою для плідних міжнародних відносин. Для того щоб досягти успіху у власному житті, не витрачати сил на конфлікти, «побутові війни», кожному доцільно сформувати у собі толерантність як рису характеру. Для цього необхідно:
бути готовим до того, що всі люди різні – не кращі й гірші, а просто ррізні;
навчитися сприймати людей такими, як вони є, не намагаючись змінити в них те, що нам не подобається;
цінувати в кожній людині особистість і поважати її думки, почуття, переконання незалежно від того , чи збігаються вони з нашими;
зберігати «власне обличчя», знайти себе і за будь-яких обставин залишатися собою.
16 листопада 1995 році на 28 Генеральній конференції ЮНЕСКО була затверджена Декларація принципів толерантності. Цей день був проголошений Міжнародним днем толерантності. У статті 6 Декларації зазначено: «З метою мобілізації громадськості, звернення уваги на небезпеки, приховані у нетерпимості, зміцнення прихильності і активізації дій на підтримку поширення ідей толерантності і виховання у її дусі ми урочисто проголошуємо 16 листопада міжнародним днем, присвяченим толерантності, що відзначається щорічно». Цього дня за традицією у різних країнах світу проводяться акції, спрямовані проти екстремізму, різноманітних форм дискримінації та проявів нетерпимості.
Змістовні види толерантності
ПОЛІТИЧНА ТОЛЕРАНТНІСТЬ - ставлення до діяльностірізнихпартій і об'єднань.
МІЖНАЦІОНАЛЬНА ТОЛЕРАНТНІСТЬ - ставлення до представниківрізнихнацій, здатність не переноситинедоліки і негативнівчинкиокремихпредставниківнаціональності на інших людей.
РАСОВА ТОЛЕРАНТНІСТЬ - відсутністьупереджень до представниківіншоїраси.
РЕЛІГІЙНА ТОЛЕРАНТНІСТЬ - визнаннярелігійнихособливостейрізнихконфесій.
ГЕНДЕРНА ТОЛЕРАНТНІСТЬ - неупередженеставлення до представниківіншоїстаті.
ВІКОВА ТОЛЕРАНТНІСТЬ - неупередженість у відношенні людей різноговіку.
ФІЗІОЛОГІЧНА ТОЛЕРАНТНІСТЬ - ставлення до хворих ,інвалідам , людям іззовнішніминедоліками.
ОСВІТНЯ ТОЛЕРАНТНІСТЬ - терпиместавлення до висловлюванням і поведінці людей з низькимосвітнімрівнем з боку більшосвіченихверствнаселення.
ГЕОГРАФІЧНА ТОЛЕРАНТНІСТЬ - неупередженість до жителів невеликих міст, сіл, іншихрегіонів з боку столичнихжителів і навпаки.
МІЖКЛАСОВА ТОЛЕРАНТНІСТЬ – терпиместавлення до представниківрізнихмайновихшарів - багатих до бідних, бідних до багатих.
СЕКСУАЛЬНО-ОРІЄНТАЦІЙНА ТОЛЕРАНТНІСТЬ - терпиместавлення до осіб з нетрадиційною сексуальною орієнтацією.
МАРГІНАЛЬНА ТОЛЕРАНТНІСТЬ (толерантністьвідносномаргінальнихпредставниківсуспільства) – відношення до жебраків, безхатченків, ув’язнених тощо.
Толерантний педагог повинен уміти:
аналізувати і прогнозувати основні результати власної професійної і комунікативної діяльності;
вміти створювати та підтримувати толерантне навчально-виховне середовище: виявляти причини конфліктів в учнівському колективі;
оперативно визначати погреби власного психолого-педагогічного вдосконалення та здійснювати їх практичну реалізацію;
сприяти толерантним взаємовідносинам між учнями та їх батьками;
координувати (узгоджувати) діяльність усіх ланок і усіх суб'єктів освітнього процесу в навчальному закладі тощо.
Правила толерантного спілкування:
дбати про створення доброзичливої атмосфери спілкування (доцільно поговорити про спільні інтереси, сказати щось приємне співрозмовникові);
не протиставляти себе співрозмовникові;
демонструвати повагу й увагу до співрозмовника (доброзичливий погляд і усмішка допоможуть установити контакт);
уникати критики, зверхності та негативнихоцінювань.
лаконічно й дохідливо викладати свою інформацію;
уважно вислуховувати співрозмовника і намагатися адекватно сприймати те, про що він говорить;
аргументувати свою позицію: наводити переконливі докази.
Притча про каву
Підходить якось до батька молода дівчина і каже:
- Тату, я втомилась, у мене таке важке життя, такі труднощі та проблеми. Я весь час пливу проти течії, у мене більше немає сили… Що робити?
Батько замість відповіді поставив на вогонь три каструлі з водою. У першу він кинув моркву, в другу поклав яйце, а в третю насипав зерна кави.
Через деякий час чоловік витягнув із води моркву та яйце і налив чашку кави з третьої каструлі.
- Що змінилося? – запитав він доньку.
- Яйце та морква зварилися, а зерна кави розчинились у воді, - відповіла вона.
- Ні, дитино моя, це лише поверховий погляд на речі. Поглянь – тверда морква, поварившись, стала м’якою. Крихке та рідке яйце стало твердим. Зовні вони не змінилися, вони лише змінили свою структуру під дією однакових несприятливих умов – кип’ятку.
Так і люди – сильні зовні можуть розклеїтися і стати слабкими там, де тендітні та вразливі стають сильнішими і витривалішими…
- А як же кава? – запитала донька.
- О! Це найцікавіше! Зерна кави повністю розчинилися в новому ворожому середовищі і змінили його – перетворили звичайну воду на чудовий та смачний напій.
Є особливі люди, які не змінюються в силу обставин – вони змінюють обставини і перетворюють їх у щось нове та прекрасне, отримуючи користь і знання від ситуації…
Толерантний педагог
усвідомлює, що його сприймають як взірець, опановує і використовує відповідні навички для розвитку діалогу і мирного вирішення конфліктів;
заохочує творчі підходи до вирішення проблем;
забезпечує умови для спільної конструктивної активності учасників освітнього процесу і для особистісних досягнень, не підтримує агресивну поведінку або загострене суперництво;
сприяє залученню батьків до прийняття рішень і розробок програм спільної діяльності;
вчить критично мислити і цінувати позиції інших;
чітко формулює власну позицію у спірних питаннях;
цінує культурну різноманітність і створює умови для визнання культурних відмінностей і їх проявів у житті.
Шляхи реалізації толерантності у виховані розроблено у педагогіці толерантності – «педагогіці співробітництва», «педагогіці успіху», «педагогіці діалогу», «педагогіці ненасилля» (Ш. Амонашвілі, І. Волков, Є. Ільїн, С. Лисенкова, В. Сухомлинський та ін.), за якими досягнення позитивних результатів у виховані дітей можливо за умови врахування їхніх інтересів, надання їм права вільного вибору, чуйного ставлення до них та адекватного прийняття всіх їхніх позитивних і негативних особливостей.
