Батькам новоприбулих дітей. Адаптація до дитячого садка. Поради психолога
Багатьом із нас знайома ситуація: малюк починає відвідувати дитячий садок, і ця подія стає справжнім випробуванням для всієї родини. Дитина плаче, вередує, відмовляється їсти й залишатися в групі.
Як полегшити адаптацію малюка до дошкільного закладу? У якому віці дитина готова ходити в дитсадок? Яких фраз варто уникати в розмові з дошкільником, аби звикання до нових умов відбулося легко й безболісно?
Як почувається дитина в процесі адаптації до дитячого садка?
В період звикання до нових обставин психіка та організм малюка перебувають у сильному напруженні. Дитина переживає стрес, що проявляється у вигляді:
негативних емоцій (гнів, сум, страх);
сліз, капризів, агресії; «втрати навичок» — деякі діти можуть «забути», як це користуватися виделкою, ходити «на горщик» тощо;
зниження соціальної активності;
погіршення мовлення;
змін у руховій активності (деякі діти стають надміру активними, інші — уповільненими);
погіршення або втрати апетиту;
нічних жахіть;
ослаблення імунітету.
До того ж, у період адаптації до садочка, як правило, в дітей виникає багато страхів. Найбільш поширеними є:
1. Страх розлучатися з мамою.
2. Тривога й дискомфорт від перебування в нових умовах.
3. Страх залишатися з незнайомими, чужими людьми.
4. Тривога, що батьки можуть не прийти.
Ці страхи дитини є обґрунтованими, але ресурс на подолання тривог — у кожного дошкільника різний.
Скільки триває адаптаційний період?
Тривалість адаптаційного періоду залежить від багатьох факторів:
1. Підготовки до відвідування садка (розповіді про нього, знайомство з вихователями тощо).
2. Фізичного здоров’я (відсутність хронічних хвороб, схильності до застуд).
3. Навичок самостійності (одягання, ходіння «на горщик», володіння виделкою).
4. Режиму дня.
Рекомендації батькам що до адаптації дитини до умов дитячого садка:
Готуйте дитину до спілкування з іншими дітьми й дорослими: відвідуйте з малюком дитячі парки та майданчики, привчайте до гри в пісочницях.
Ходіть із малюком на свята, на дні народження друзів, спостерігайте, як він поводиться: соромиться, усамітнюється, конфліктує, б’ється чи легко знаходить спільну мову, контактує з однолітками, тягнеться до спілкування, розкутий.
Дізнайтеся, який розпорядок дня у групі, і наблизьте режим дитини вдома до розпорядку дня в групі.
Розкажіть дитинці, що позитивного є в дитячому садку (нові товариші, багато іграшок тощо). Важливо, щоб малюк не боявся, — тоді йому легше звикати. У жодному випадку не погрожуйте дитячим садком як покаранням за дитячі огріхи, а також за його неслухняність.
Дізнайтеся, можливо, в цей садок ходять діти ваших сусідів або знайомих. Адаптація пройде легше, якщо в групі дитини є знайомі ровесники, з якими вона раніше гралася вдома або надворі.
Відвідайте дитячий садок у той час, коли діти на прогулянці, познайомте свого малюка з вихователькою та дітьми.
Готуйте вашу дитину до тимчасової розлуки з вами, дайте їй зрозуміти, що це неминуче тільки тому, що вона вже велика. Налаштуйте її на позитив.
Кажіть малюку, що це дуже добре, що він доріс до дитсадка і став таким великим.
Не віддавайте дитину в ДНЗ у розпал кризи трьох років.
Не обговорюйте при дитині проблем, пов’язаних із дитячим садком.
Як батькам визначити готовність дитини до дитячого садка:
Удома дитина почала нудьгувати, не може знайти собі заняття. Можливо, дитині час відкривати щось нове, цікаве, незнайоме.
На прогулянці малюк сам підходить до дітей на майданчику, намагається вступити в контакт. Він не просто забирає іграшку в свого «колеги», а «залагоджує» конфлікт словами: «Це моє!».
Маля здатне кілька годин на день перебувати без мами.
Дитина може розбірливо сказати про свої потреби.
Малюк уже доволі спритний, уміє самостійно їсти й пережовувати, миє руки й умивається, одягає і скидає з себе основні предмети одягу.
З чим пов’язані труднощі в адаптації дитини до умов дошкільного закладу?
Ускладнити адаптацію до нових умов можуть:
1. Невідповідність психологічного й хронологічного віку. Дитині може бути й чотири роки, а за рівнем розвитку самостійності вона ще не переросла період повної психологічної залежності від матері.
2. Надмірна чутливість нервової системи дитини, що зумовлює вразливість, хворобливі реакції на будь-які невизначені ситуації. Часто ці реакції набувають психосоматичного характеру: дитина погано себе почуває, починає часто хворіти.
3. Ускладненість здатності дитини змінювати звичний ритм і спосіб життя. Підготовку до дитячого садка таких дітей варто розпочинати заздалегідь: ходити «в гості» до групи на кілька годин, знайомитися з дітками тощо. До того ж, таким дітям не рекомендується без особливої потреби змінювати групу або вихователя.
4. Невдалі педагогічні впливи. Такі проблеми варто попереджати або розв’язувати, спілкуючись з вихователями.
5. Неврахування дорослими егоцентричної пізнавальної позиції малюка, яка зумовлює високу навіюваність дошкільника. Так само як дитина приписує свої думки іншим, вона може «заряджатися» чужими оцінками, ставленнями, почуттями. Якщо батьки тривожаться через ходіння до дитсадка, дитина перейматиме їхній стан.
6. Ігнорування потреби в любові дитини. У дошкільника вона має свою специфіку: «мене люблять, якщо я хороший». І садочок дитина може полюбити лише тоді, коли її вважають там хорошою. А якщо нею не задоволені, роблять зауваження, то значить «не люблять». До того ж, критика зовсім не спонукає дитину виправитися, адже через вікові особливості свого мислення дошкільник ще не здатний її проаналізувати і сприймає цілісно.
Які помилки роблять батьки під час адаптації дитини? До найпоширеніших помилок можна віднести:
Відвідування дитячого садка — важливий етап у житті дитини. І, звісно, вашому малюку знадобиться час для прийняття змін, що сталися з ним. Тому будьте терплячі та уважні, підтримуйте свою дитину й пам’ятайте, що адаптаційний період — тимчасове явище, і ви здатні допомогти дитині його подолати
Довге перебування. До відвідування садочка потрібно звикати поступово. В перші дні рекомендується перебувати на території закладу не більш двох годин. У цей час малюк може спілкуватися з іншими дітьми, грати на дитячому майданчику й знайомитися із вихователями. Поступово час можна збільшувати.
Неправильний режим дня. Якщо ви заздалегідь не подбаєте про зміну режиму дня дитини, то прокидатися вранці їй буде дуже складно. За 1-2 місяці до походу в заклад, почніть плавно зміщувати час вкладання та підйому, наближуючи їх до режиму дитсадка. Так ви допоможете малюкові звикнути до нового розпорядку.
Швидкі збори. Нервові й поспішні збори в садок також можуть стати причиною погіршення емоційного стану дитини. Намагайтеся побудувати свій день так, щоб малюк збирався в дитячий садок спокійно та без поспіху. Це налаштує малюка на позитивний лад .
Що не можна говорити дитині, яка йде в дитячий садок? Зверніть увагу на фрази, здатні посилити стрес від перебування дитини в дитячому садку:
«Не плач, інакше віддам тебе в дитячий садок!».Такі слова формують у дитини негативне ставлення до дошкільного навчального закладу як до місця, куди її віддадуть, якщо вона буде поводитися неналежним чином.
«Там не страшно! Не бійся! Вихователька не буде тебе ображати». Говорячи подібні слова, батьки забувають, що ми не сприймаємо частку «не». Краще сказати: «У дитячому садочку добре», «Тобі там сподобається» тощо.
«Їж сам, тому що в садочку ніхто годувати тебе не буде».Ця фраза здатна сформувати установку, що садочок — це те місце, де малюк буде нікому не потрібним і позбавленим турботи. Краще скажіть своїй дитині, яка вона доросла й самостійна, і що вам дуже подобається спостерігати за тим, як вона їсть сама.
«Я куплю тобі нову іграшку, якщо ти підеш у садок».Малюк дуже швидко звикне до того, що йому кожен раз щось купують, почне маніпулювати й вимагати заохочення за кожен свій вчинок.
«Не плач! Он інші дітки не плачуть!».Ні в якому разі не порівнюйте свого малюка з іншими дітьми. Почуття вашої дитини унікальні, як і вона сама. Замість того, щоб порівнювати малюка з кимось, підтримайте його, зазначивши, що ви розумієте його почуття й теж будете сумувати за ним.
«Я буду поруч!».Якщо ви насправді не збираєтеся якийсь час провести в садочку, не варто обманювати свою дитину. Інакше вона може припинити вам довіряти, а згодом може й сама почати казати неправду .
«Заспокойся, інакше залишу тебе тут надовго!».Ще один приклад батьківської маніпуляції, яка травмує дитячу психіку. Ні в якому разі не лякайте дитину, що ви її покинете, не будете любити тощо. Ці слова лякають дитину тим, що мама може її позбутися в будь-який момент і зовсім її не любить.
«Поділися іграшкою. У дитячому садку тобі доведеться це робити постійно».Для того, щоб дитина змогла взаємодіяти з іншими дітьми, її треба цьому навчити. Спробуйте пояснити: «Подивись, як хлопчик хоче погратися твоєю машинкою. Давай дамо її йому на деякий час, а потім він нам її поверне.» Можна запропонувати також обмін.
«У садочку так весело! Ти будеш там гратися, співати, танцювати цілий день».Не варто штучно захоплюватися садочком чи формувати завищені очікування, адже дитина може запідозрити вас у нещирості. Краще спокійно перерахуйте те, що їй точно там сподобається.
Будь-який негатив про вихователів, помічників вихователя чи садочок.Не критикуйте персонал садочка в присутності дитини, адже вона формує враження з ваших слів: якщо ви негативно висловлюєтеся про виховательку, дитина почне вважати, що вона — погана, і з нею небезпечно.
